9:1 ¶ Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

9:2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

9:3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

9:4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

9:5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

9:6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

9:7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

9:8 ¶ Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

9:9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

9:10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

9:11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

9:12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

9:13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

9:14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

9:15 ¶ Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

9:16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

9:17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

9:18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:

9:19 Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

9:20 проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

9:21 Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

9:22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

9:23 ¶ Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

9:24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

9:25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

9:26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

9:27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

9:28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.