4:1 ¶ Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
4:2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.
4:3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
4:4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
4:5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
4:6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.
4:7 ¶ Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
4:8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
4:9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
4:10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
4:11 Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
4:12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
4:13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
4:14 ¶ Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
4:15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...
4:16 Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
4:17 ¶ Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
4:18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
4:19 Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.
