8:1 ¶ А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!

8:2 Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.

8:3 Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.

8:4 ¶ Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.

8:5 Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,

8:6 та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.

8:7 ¶ Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.

8:8 Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.

8:9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!

8:10 Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?

8:11 І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!

8:12 Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.

8:13 Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!