6:1 ¶ Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

6:3 Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.

6:4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!

6:5 Бо кожен нестиме свій власний тягар!

6:6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.

6:7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!

6:8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.

6:9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.

6:10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

6:11 ¶ Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!

6:12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.

6:13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

6:14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.

6:15 Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.

6:16 А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!

6:17 Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...

6:18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.