3:1 ¶ Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

3:2 що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3:3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

3:4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

3:5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

3:6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

3:7 ¶ Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

3:8 не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

3:9 де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

3:10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

3:11 тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

3:12 Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

3:13 Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

3:14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

3:15 аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

3:16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

3:17 На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

3:18 Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

3:19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.