12:1 ¶ (12-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.
12:2 (12-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.
12:3 (12-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,
12:4 (12-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
12:6 (12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
12:7 ¶ (12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
12:8 (12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
12:9 (12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
12:10 (12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
12:11 (12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.
12:12 (12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.
12:13 (12-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.
12:14 (12-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.
