21:1 ¶ А Йов відповів та й сказав:

21:2 Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

21:3 Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

21:4 Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

21:5 Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

21:6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

21:7 ¶ Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

21:8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

21:9 Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

21:10 Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

21:11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

21:12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

21:13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

21:14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

21:15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

21:16 Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

21:17 ¶ Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

21:18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

21:19 Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

21:20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21:21 Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

21:22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

21:23 Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

21:24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

21:25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

21:26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

21:27 ¶ Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

21:28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

21:29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

21:30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

21:31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

21:32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

21:33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

21:34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...