14:1 ¶ Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

14:2 ¶ Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

14:3 ¶ На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

14:4 ¶ Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

14:5 ¶ Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

14:6 ¶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

14:7 ¶ Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

14:8 ¶ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

14:9 ¶ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

14:10 ¶ Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

14:11 ¶ Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

14:12 ¶ Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

14:13 ¶ Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14:14 ¶ Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

14:15 ¶ Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

14:16 ¶ Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

14:17 ¶ Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

14:18 ¶ Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

14:19 ¶ Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

14:20 ¶ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

14:21 ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

14:22 ¶ Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

14:23 ¶ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

14:24 ¶ Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

14:25 ¶ Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

14:26 ¶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

14:27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

14:28 ¶ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

14:29 ¶ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

14:30 ¶ Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

14:31 ¶ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

14:32 ¶ Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

14:33 ¶ Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

14:34 ¶ Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

14:35 ¶ Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.