2:1 ¶ Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,

2:2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,

2:3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

2:4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,

2:5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,

2:6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!

2:7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

2:8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!

2:9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,

2:10 ¶ бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!

2:11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,

2:12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,

2:13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,

2:14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,

2:15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,

2:16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,

2:17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,

2:18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,

2:19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,

2:20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!

2:21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,

2:22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!