20:1 ¶ Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

20:2 ¶ Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.

20:3 ¶ Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.

20:4 ¶ Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.

20:5 ¶ Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.

20:6 ¶ Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?

20:7 ¶ У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!

20:8 ¶ Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

20:9 ¶ Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?

20:10 ¶ Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.

20:11 ¶ Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.

20:12 ¶ Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.

20:13 ¶ Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!

20:14 ¶ Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.

20:15 ¶ Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.

20:16 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.

20:17 ¶ Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.

20:18 ¶ Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.

20:19 ¶ Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.

20:20 ¶ Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!

20:21 ¶ Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!

20:22 ¶ Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

20:23 ¶ Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.

20:24 ¶ Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?

20:25 ¶ Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.

20:26 ¶ Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.

20:27 ¶ Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.

20:28 ¶ Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

20:29 ¶ Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.

20:30 ¶ Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.