132:1 ¶ Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

132:2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

132:3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

132:4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

132:5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

132:6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

132:7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

132:8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

132:9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

132:10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

132:11 ¶ Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

132:12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

132:13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

132:14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

132:15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

132:16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

132:17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

132:18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!