137:1 ¶ Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

137:2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

137:3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

137:4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

137:5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

137:6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

137:7 ¶ Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

137:8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

137:9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...