2:2 Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
2:3 ¶ Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
2:4 Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
2:5 Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
2:6 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
2:7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
2:8 ¶ Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...
2:9 Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...
2:10 Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
2:11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
2:12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
2:13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
2:14 ¶ Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
2:15 Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
2:16 Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
2:17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!
