3:1 ¶ Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

3:2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3:3 Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

3:4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

3:5 не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

3:6 ¶ І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

3:7 Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

3:8 скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

3:9 Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

3:10 Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

3:11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

3:12 ¶ Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

3:13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

3:14 Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

3:15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

3:16 коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

3:17 Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

3:18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.