7:1 ¶ Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

7:2 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

7:3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

7:4 Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

7:5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

7:6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7:7 ¶ Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

7:8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

7:9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

7:10 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

7:11 ¶ Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

7:12 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

7:13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

7:14 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

7:15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

7:16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

7:17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

7:18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

7:19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

7:20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

7:21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

7:22 знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

7:23 ¶ Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

7:24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

7:25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

7:26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

7:27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

7:28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

7:29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...