2:1 ¶ І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.

2:2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

2:3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

2:4 ¶ Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.

2:5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

2:6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

2:7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

2:8 ¶ І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

2:9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

2:10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.

2:11 Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

2:12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

2:13 Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.

2:14 А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.

2:15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

2:16 ¶ І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.

2:17 Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!

2:18 ¶ І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.

2:19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.

2:20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

2:21 ¶ І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

2:22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

2:23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

2:24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

2:25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.