8:1 ¶ І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

8:2 І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

8:3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

8:4 ¶ А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

8:5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

8:6 ¶ І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

8:7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

8:8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

8:9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

8:10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

8:11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

8:12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

8:13 ¶ І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

8:14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

8:15 ¶ І промовив Ноєві Господь, кажучи:

8:16 Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

8:17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

8:18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

8:19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

8:20 ¶ І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

8:21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

8:22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!