8:1 ¶ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

8:2 Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

8:3 Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

8:4 Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

8:5 Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

8:6 якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

8:7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

8:8 ¶ Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

8:9 бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

8:10 отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

8:11 Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

8:12 Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

8:13 отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

8:14 бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

8:15 На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

8:16 Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

8:17 на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

8:18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

8:19 Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

8:20 ¶ Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

8:21 аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

8:22 Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!