9:1 ¶ А Йов відповів та й сказав:

9:2 Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

9:3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

9:4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

9:5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

9:6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

9:7 Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

9:8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9:9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

9:10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

9:11 Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

9:12 Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

9:13 Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

9:14 ¶ що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

9:15 я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

9:16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

9:17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

9:18 Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

9:19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

9:20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

9:21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

9:22 ¶ Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

9:23 Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

9:24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

9:25 ¶ А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

9:26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

9:27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

9:28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

9:29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

9:30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

9:31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

9:32 Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

9:33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

9:34 Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

9:35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...