6:1 ¶ Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

6:2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

6:3 Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

6:4 Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

6:5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

6:6 Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

6:7 Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

6:8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

6:9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

6:10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

6:11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

6:12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

6:13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

6:14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

6:15 ¶ Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

6:16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

6:17 І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

6:18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

6:19 Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

6:20 Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

6:21 І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

6:22 ¶ А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

6:23 А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

6:24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

6:25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

6:26 Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

6:27 Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

6:28 ¶ Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

6:29 Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

6:30 А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

6:31 Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

6:32 А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

6:33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

6:34 А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

6:35 Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

6:36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

6:37 Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

6:38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

6:39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

6:40 Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

6:41 Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

6:42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

6:43 А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

6:44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

6:45 У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

6:46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

6:47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

6:48 Я хліб життя!

6:49 Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

6:50 То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

6:51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

6:52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

6:53 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

6:54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

6:55 Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

6:56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

6:57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

6:58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

6:59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

6:60 ¶ А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

6:61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

6:62 А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

6:63 То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

6:64 Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

6:65 І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

6:66 Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

6:67 І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

6:68 Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

6:69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

6:70 Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

6:71 Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.