2:1 ¶ І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2:2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

2:3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

2:4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

2:5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

2:6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

2:7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

2:8 ¶ А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

2:9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

2:10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

2:11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

2:12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

2:13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

2:14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

2:15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

2:16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

2:17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

2:18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

2:19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

2:20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

2:21 ¶ Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

2:22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

2:23 як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

2:24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

2:25 ¶ І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

2:26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

2:27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

2:28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

2:29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

2:30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

2:31 яке Ти приготував перед всіма народами,

2:32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

2:33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

2:34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

2:35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

2:36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

2:37 удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

2:38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

2:39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

2:40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

2:41 ¶ А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

2:42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

2:43 Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

2:44 Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

2:45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

2:46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

2:47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

2:48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

2:49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

2:50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

2:51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

2:52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.