11:1 ¶ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

11:2 ¶ Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.

11:3 ¶ Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.

11:4 ¶ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

11:5 ¶ Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.

11:6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.

11:7 ¶ При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.

11:8 ¶ Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.

11:9 ¶ Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.

11:10 ¶ Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.

11:11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

11:12 ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.

11:13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

11:14 ¶ Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.

11:15 ¶ Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.

11:16 ¶ Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.

11:17 ¶ Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.

11:18 ¶ Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.

11:19 ¶ Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.

11:20 ¶ Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.

11:21 ¶ Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.

11:22 ¶ Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.

11:23 ¶ Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.

11:24 ¶ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

11:25 ¶ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

11:26 ¶ Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.

11:27 ¶ Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.

11:28 ¶ Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.

11:29 ¶ Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.

11:30 ¶ Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.

11:31 ¶ Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!