24:1 ¶ Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
24:2 бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
24:3 ¶ Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
24:4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
24:5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
24:6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
24:7 ¶ Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
24:8 Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
24:9 Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
24:10 ¶ Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила
.
24:11 ¶ Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
24:12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
24:13 ¶ Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
24:14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
24:15 ¶ Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
24:16 бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
24:17 ¶ Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
24:18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
24:19 ¶ Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
24:20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
24:21 ¶ Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
24:22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
24:23 ¶ І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
24:24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
24:25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
24:26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
24:27 ¶ Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
24:28 ¶ Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
24:29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
24:30 ¶ Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
24:31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...
24:32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
24:33 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
24:34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...