119:1 ¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! 119:2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, 119:3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 119:4 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 119:5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 119:6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, 119:3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 119:4 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 119:5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 119:6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 119:4 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 119:5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 119:6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:4 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 119:5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 119:6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 119:6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:7 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:9 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:10 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:11 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:12 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:13 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:17 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:18 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:19 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:20 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:21 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:22 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:23 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:24 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:25 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:26 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:28 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:30 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:33 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:35 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:37 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:38 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:39 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:40 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:41 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:43 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:45 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:49 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:50 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:51 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:52 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:53 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:54 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:55 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:57 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:58 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:59 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:61 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:62 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:63 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:64 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:65 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:67 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:68 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:69 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:71 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:72 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:73 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:74 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:75 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:76 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:78 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:80 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:81 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:83 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:84 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:85 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:88 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:89 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:92 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:93 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:94 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:95 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:96 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:97 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:98 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:101 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:102 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:103 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:105 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:106 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:107 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:108 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:109 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:111 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:113 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:114 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:115 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:116 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:118 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
119:121 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
