141:1 ¶ Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

141:2 Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

141:3 Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

141:4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

141:5 ¶ Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

141:6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

141:7 Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

141:8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

141:9 Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

141:10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!