17:1 ¶ Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

17:2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

17:3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

17:4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

17:5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

17:6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

17:7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

17:8 ¶ Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

17:9 від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

17:10 Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

17:11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

17:12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

17:13 Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

17:14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

17:15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!