34:1 ¶ Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
34:2 (34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
34:3 (34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!
34:4 (34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
34:5 (34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
34:6 (34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
34:7 (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
34:8 (34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
34:9 (34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
34:10 (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.