74:1 ¶ Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

74:2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

74:3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

74:4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

74:5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

74:6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

74:7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

74:8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

74:9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

74:10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

74:11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

74:12 ¶ А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

74:13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

74:14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

74:15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

74:16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

74:17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

74:18 ¶ Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

74:19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

74:20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

74:21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

74:22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

74:23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!