78:1 ¶ Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

78:2 нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

78:3 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

78:4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

78:5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

78:6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

78:7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

78:8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

78:9 ¶ Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

78:10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

78:11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

78:12 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

78:13 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

78:14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

78:15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

78:16 Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

78:17 Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

78:18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

78:19 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

78:20 Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

78:21 Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

78:22 бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

78:23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

78:24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

78:25 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

78:26 Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

78:27 і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

78:28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.

78:29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

78:30 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

78:31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

78:32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

78:33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

78:34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

78:35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

78:36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

78:37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

78:38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

78:39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

78:40 ¶ Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

78:41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

78:42 вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

78:43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

78:44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

78:45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

78:46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

78:47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

78:48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

78:49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

78:50 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

78:51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

78:52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

78:53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

78:54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

78:55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

78:56 Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

78:57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

78:58 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

78:59 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

78:60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

78:61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

78:62 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

78:63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

78:64 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

78:65 Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

78:66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

78:67 Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

78:68 а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

78:69 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

78:70 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

78:71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

78:72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!