17:1 ¶ І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами.

17:2 З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі.

17:3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів.

17:4 А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її.

17:5 А на чолі її було написане ім'я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі.

17:6 І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.

17:7 ¶ А Ангол промовив до мене: Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів.

17:8 Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була і нема, і з'явиться.

17:9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів,

17:10 п'ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути.

17:11 І звірина, що була і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибіль.

17:12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства, але приймуть владу царську із звіриною на одну годину.

17:13 Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині.

17:14 ¶ Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він Господь над панами та Цар над царями. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні.

17:15 І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.

17:16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.

17:17 Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виповняться слова Божі.

17:18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними.