27:1 ¶ Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить. 27:2 ¶ Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої. 27:3 ¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. 27:4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? 27:5 ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. 27:6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. 27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:2 ¶ Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої. 27:3 ¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. 27:4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? 27:5 ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. 27:6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. 27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:3 ¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. 27:4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? 27:5 ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. 27:6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. 27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? 27:5 ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. 27:6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. 27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:5 ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. 27:6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. 27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. 27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:7 ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. 27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:8 ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. 27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:9 ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. 27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! 27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:11 ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. 27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:12 ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. 27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:13 ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. 27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:14 ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. 27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:15 ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: 27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. 27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:17 ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. 27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:18 ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. 27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:19 ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. 27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:20 ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. 27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:21 ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. 27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:22 ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! 27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:23 ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, 27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? 27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, 27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, 27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
27:27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
СЛЕДУЮЩАЯ ГЛАВА - ИНДЕКС БИБЛИИ И ПОИСК