130:1 ¶ Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

130:2 Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

130:3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

130:4 Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

130:5 ¶ Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

130:6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

130:7 Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

130:8 і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!