130:1 ¶ Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:
130:2 Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!
130:3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?
130:4 Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...
130:5 ¶ Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.
130:6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.
130:7 Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,
130:8 і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!
|