12:9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
12:10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?
12:11 А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12:12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!
12:13 І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...
12:14 ¶ Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...
12:15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.
12:16 А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
12:17 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
12:18 Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.
12:19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
12:20 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...
12:21 І погани надіятись будуть на Ймення Його!
12:22 ¶ Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
12:23 І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?
12:24 Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.
12:25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
12:26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
12:27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
12:28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
12:29 Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
12:30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
12:31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
12:32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
12:33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
12:34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
12:35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
12:36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
12:37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
12:38 ¶ Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.
12:39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
12:40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
12:41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
12:42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
12:43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
12:44 Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
12:45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!
12:46 ¶ Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
12:47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.
12:48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?
12:49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!
12:50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!
